паркувато

ПАРКУВА́ТО.

Присл. до паркува́тий.

Буде паркувато, але піджак накинув, вулицями він ходив тільки в костюмі (В. Дрозд);

Проміння падало сюди майже під прямим кутом, у затишку дерев було тепло, навіть паркувато (М. Олійник).