парозбірник

ПАРОЗБІ́РНИК, а, ч.

Резервуар, що служить для збирання пари (див. па́ра² 1) і розподілу її на трубопроводах.

Полагодити парозбірник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парозбірник — парозбі́рник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парозбірник — -а, ч. Резервуар, що служить для збирання пари (див. пара II 1)) і розподілу її по трубопроводах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парозбірник — ПАРОЗБІ́РНИК, а, ч. Резервуар, що служить для збирання пари ( див. па́ра²1) і розподілу її на трубопроводах. Словник української мови в 11 томах