партократія
ПАРТОКРА́ТІЯ, ї, ж., зневажл.
Державно-партійний апарат, якому властива кастовість.
Репресії поєднувалися з “мирними” заходами в межах русифікації, змішування етносів, переселень, створенням чужої адміністрації у вигляді “елітної” інтернаціональної партократії, яка, власне, і здійснювала масову декоренізацію та асиміляцію України (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- партократія — партокра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- партократія — [партократ'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- партократія — -ї, ж. Соціальний феномен, який виникає в результаті того, що партійний апарат встановлює свою монополію на владу в країні. Великий тлумачний словник сучасної мови