парубкуючий
ПАРУБКУ́ЮЧИЙ, а, е.
Прикм. до парубкува́ти.
Родини з трьох-чотирьох чоловік отримують трикімнатні квартири, лишаючи старі, двокімнатні, парубкуючим синам (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me