парубкуючий

ПАРУБКУ́ЮЧИЙ, а, е.

Прикм. до парубкува́ти.

Родини з трьох-чотирьох чоловік отримують трикімнатні квартири, лишаючи старі, двокімнатні, парубкуючим синам (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me