1. Словник української мови у 20 томах

парубча

ПАРУБЧА́, ча́ти, с.

Зменш. до па́рубок.

Бач, засоромилося парубча... – й “брехушку” мені пальцями лоскочуть, наче я маленький. – А ти, – сміються, – сором'язливий, як і тато (Григір Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубча — парубча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. парубча — див. хлопець Словник синонімів Вусика
  3. парубча — -чати, с. Зменш. до парубок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парубча — Парубча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. парубча — Парубча, -чати с. Не вполнѣ взрослый парень. Словник української мови Грінченка