1. Словник української мови у 20 томах

парубчисько

ПАРУБЧИ́СЬКО, а, ч., зневажл.

Те саме, що па́рубок 1.

З незграбного, отяжілого сільського парубчиська перемінився [Іван] в хватського, вродливого молодця (І. Франко);

Граф ураз спалахнув. Цей парубчисько занадто багато собі дозволяє (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубчисько — парубчи́сько іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. парубчисько — див. хлопець Словник синонімів Вусика
  3. парубчисько — -а, ч. Поганенький хлопець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парубчисько — ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАРУБЧИ́НА розм., ПАРУБ'Я́ розм., ПАРУБЧИ́СЬКО розм., ПА́РОБОК діал., ПАРУБІ́ЙКА діал., ПАРУБІКА діал., ЛЕ́ГІНЬ діал. Словник синонімів української мови
  5. парубчисько — ПАРУБЧИ́СЬКО, а, ч., зневажл. Те саме, що па́рубок 1. З незграбного, отяжілого сільського парубчиська перемінився [Іван] в хватського, вродливого молодця (Фр., III, 1950, 144); Граф ураз спалахнув. Цей парубчисько занадто багато собі дозволяє (Донч., III, 1956, 50). Словник української мови в 11 томах