парубіка

Значення в інших словниках

1. парубіка — парубі́ка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
2. парубіка — ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАРУБЧИ́НА розм., ПАРУБ'Я́ розм., ПАРУБЧИ́СЬКО розм., ПА́РОБОК діал., ПАРУБІ́ЙКА діал., ПАРУБІКА діал., ЛЕ́ГІНЬ діал. Словник синонімів української мови
3. парубіка — ПАРУБІ́КА, и, ч., діал. Парубок. Осип був.. рослий парубіка (Фр., III, 1950, 266). Словник української мови в 11 томах