1. Словник української мови у 20 томах

парія

ПА́РІЯ, ї, ч. і ж.

1. іст. Особа з нижчої касти індійців, позбавлена будь-яких соціальних і більшості релігійних прав.

Так, ми раби, немає гірших в світі! Фелахи, парії щасливіші від нас, Бо в них і розум, і думки сповиті, А в нас вогонь титана ще не згас (Леся Українка).

2. перен. Знедолена, безправна, пригноблювана людина або істота, яку за що-небудь зневажають.

Гетьманські “вартові” для одесита з околиць були презренними паріями (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парія — па́рія іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. парія — як ім. УПОСЛІДЖЕНИЙ, зневажений, погорджений, забутий Богом і людьми; (суспільства) о. пасинок. Словник синонімів Караванського
  3. парія — -ї, ч. і ж. 1》 іст. Особа з нижчої касти індійців, позбавлена будь-яких соціальних та більшості релігійних прав. 2》 перен. Знедолена, безправна, пригноблювана істота або істота, яку за що-небудь зневажають. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парія — па́рія (від тамільського парайян) 1. Людина, яка належить до касти «парайян», однієї з нижчих каст «недоторкуваних» у Південній Індії. Конституція Республіки Індії 1950 р. ліквідувала всі обмеження П. 2. Переносно – пригноблена, безправна людина. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. парія — Па́рія, -рії; па́рії, -ріїв, -ріям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. парія — ПА́РІЯ, ї, ч. і ж. 1. іст. Особа з нижчої касти індійців, позбавлена будь-яких соціальних і більшості релігійних прав. Так, ми раби, немає гірших в світі!... Словник української мови в 11 томах