1. Словник української мови у 20 томах

пасаман

ПАСАМА́Н, а, ч.

Мереживо, що використовують для оздоблення одягу; тасьма з срібними або золотими нитками; галун.

Шапка облямована дорогим хутром, з перехрещеним срібним пасаманом денцем (С. Черкасенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасаман — -у, ч. Тасьма для облямівки одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пасаман — Смуга, знак від побоїв; смугаста тканина Словник застарілих та маловживаних слів
  3. пасаман — Пасама́н, -ну; -ма́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пасаман — Пасаман, -ну м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши. Гол. Од. 17. Словник української мови Грінченка