пастораль
ПАСТОРА́ЛЬ, і, ж.
У європейській літературі і мистецтві XIV–XVIII ст. – жанр, який характеризується ідилічним зображенням пастухів і пастушок на лоні природи, а також твір такого жанру.
Приклад Бачинського викликав ряд наслідувань. Появились в його честь оди, пасторалі (з наук. літ.);
Дві ляльки, персонажі пасторалі, Пастух з пастушкою – старовина! – Кружляють тихо на паркеті в залі Під променем, що падає з вікна (Л. Первомайський);
* У порівн. І пливе мій радісний біль у столітні далі, і мій біль, мов перша пастораль про золоторунну Хлою... (М. Хвильовий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пастораль — пастора́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пастораль — -і, ж. 1》 У європейській літературі та мистецтві 14-18 ст. – жанр, який характеризується ідилічним зображенням пастухів і пастушок на лоні природи, а також твір такого жанру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пастораль — (від лат. pastoralis — пастуший) — 1. Невелика опера, пантоміма або балет, яка ідилічно змальовує сільське життя. 2. Вокальна або інструментальна п’єса, присвячена картинам природи чи сільського життя. 3. Пастуша пісня. Словник-довідник музичних термінів
- пастораль — пастора́ль (франц., італ. pastorale, від лат. pastoralis – пастуший) невеликий мистецький твір (або його частина) з ідилічним зображенням сцен сільського життя. Словник іншомовних слів Мельничука
- пастораль — 1. різновид буколічної поезії; 2. старофр. і провансальський поетичний твір XII-XIII ст. (pastourelle); 3. драматичний твір про щасливе й безтурботне життя пастухів, сформувався в Італії, популярний у XVI-XVII ст. (pastorale). Універсальний словник-енциклопедія
- пастораль — ПАСТОРА́ЛЬ, і, ж. У європейській літературі і мистецтві XIV — XVIII ст. — жанр, який характеризується ідилічним зображенням пастухів і пастушок на лоні природи, а також твір такого жанру. Приклад Бачинського викликав ряд наслідувань. Словник української мови в 11 томах