пастуший
ПАСТУ́ШИЙ, а, е.
Прикм. до пасту́х.
Гафійка гукнула подругу з другої пастушої компанії (П. Козланюк);
// Належний пастуху.
[Гелена:] Чому ж то .. Паріс у курені пастушім мав би скніти? (Леся Українка);
Федір і Павло разом взяли до рук пастуші кийки (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пастуший — пасту́ший прикметник Орфографічний словник української мови
- пастуший — -а, -е. Прикм. до пастух. || Належний пастуху. Пастуша сумка — те саме, що грицики. Пастуший ріжок — народний духовий дерев'яний музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пастуший — Пасту́ший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пастуший — ПАСТУ́ШИЙ, а, е. Прикм. до пасту́х. Гафійка гукнула подругу з другої пастушої компанії (Козл., Ю. Крук, 1950, 84); // Належний пастуху. [Гелена:] Чому ж то.. Паріс у курені пастушім мав би скніти? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- пастуший — Пастуший, -а, -е Пастушій. Чиїх батьків я наровні не ставив з пастушими собаками моїми. К. Іов. 63. Словник української мови Грінченка