пастушок
ПАСТУШО́К¹, шка́, ч.
Зменш.-пестл. до пасту́х.
Враз чути крик... Біжать хлоп'ята-діти, То – пастушки... Їм спека півбіди! (Б. Грінченко);
І справді: крім корів і пастушків, що сонно поглядали на мене, я нікого поблизу не побачив (М. Хвильовий);
Хлопчик чимось був схожий на їхніх сільських пастушків, у нього так само костричився на голові чуб і спадали намоклі штанці (Ю. Мушкетик).
ПАСТУШО́К², шка́, ч.
Невеличка пташка ряду пастушкоподібних, яка живе в країнах з помірним і тропічним кліматом.
І сюди тільки може раз на рік з'являлися мисливці трохи пополохати дичину, та ще пастушки з раннього квітіння аж до першого жовтня дзвінкими вигуками оглашали тут болота, зарослі на болотах та не скаламучені води, які тільки блисками сонячного проміння порскали навкруги, коли безпритульна дичина їх раптово ламала чорно-білим або червоно-чорними лапками та білявими носиками, ловлячи рухливу мільку та бубирці... (Т. Осьмачка).
Значення в інших словниках
- Пастушок — Пастушо́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- пастушок — див. пастух Словник синонімів Вусика
- пастушок — [пастушок] -шка, м. (на) -шков'і/ -шку, мн. -шки, -шк'іў Орфоепічний словник української мови
- пастушок — I -шка, ч. Зменш.-пестл. до пастух. II -шка, ч. Невеличка пташка ряду пастушкоподібних, яка живе в країнах з помірним і тропічним кліматом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пастушок — ПАСТУШО́К¹, шка́, ч. Зменш.-пестл. до пасту́х. Враз чути крик… Біжать хлоп’ята-діти, То — пастушки… Їм спека півбіди! (Гр., І, 1963, 110); За селом на толоці пастушки пасли кілька корів (Сміл., Сашко, 1957, 145). ПАСТУШО́К², шка́... Словник української мови в 11 томах
- пастушок — Пастушок, -шка м. 1) ум. отъ пастух. 2) = пастушка 2. Вх. Пч. II. 12. Словник української мови Грінченка