пасічник
ПА́СІЧНИК, а, ч.
Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр.
Був він і шинкарем, і наймитом, і пасічником (О. Стороженко);
Пасічник нас медом частував (В. Сосюра).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Пасічник — Па́січник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- пасічник — Бджоляр, бортник. Словник синонімів Караванського
- пасічник — -а, ч. Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пасічник — ПА́СІЧНИК, БДЖОЛЯ́Р. Марко подибав до пасічника Зіновія Гордієнка. Старий бджоляр колись доглядав не тільки за бджолами, але й за гречкою (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
- пасічник — Па́січник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пасічник — ПА́СІЧНИК, а, ч. Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр. Був він і шинкарем, і наймитом, і пасічником (Стор., І, 1957, 152); Колгоспний пасічник нас медом частував (Сос., Солов. далі, 1957,11). Словник української мови в 11 томах
- пасічник — Пасічник, пасішник, -ка м. 1) Пчеловодъ. 2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164. Словник української мови Грінченка