патентник
ПАТЕ́НТНИК, а, ч., розм.
Той, хто має патент на право займатися певною індивідуальною трудовою діяльністю.
Послуги патентника.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ПАТЕ́НТНИК, а, ч., розм.
Той, хто має патент на право займатися певною індивідуальною трудовою діяльністю.
Послуги патентника.