1. Словник української мови у 20 томах

патетичний

ПАТЕТИ́ЧНИЙ, а, е.

Сповнений пафосу, зумовлений пристрастю, піднесеністю, хвилюванням.

По цім патетичнім вступі пан прокурор раптом змінив тон (І. Франко);

Корній Іванович любить патетичні вислови з несподіваними вставками та кінцівками (І. Волошин);

Чуприна почав виголошувати над прахом Василя прощальну промову і руде волосся його розметалось і завихорилось від патетичних рухів (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патетичний — патети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. патетичний — Пристрасний, сповнений патосу. Словник синонімів Караванського
  3. патетичний — -а, -е. Сповнений пафосу, зумовлений пристрастю, піднесеністю, хвилюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. патетичний — ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо — який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙ заст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики)... Словник синонімів української мови
  5. патетичний — Патети́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. патетичний — ПАТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Сповнений пафосу, зумовлений пристрастю, піднесеністю, хвилюванням. По цім патетичнім вступі пан прокурор раптом змінив тон (Фр., VI, 1951, 272); Корній Іванович любить патетичні вислови з несподіваними вставками та кінцівками (Вол. Словник української мови в 11 томах