1. Словник української мови у 20 томах

патли

ПА́ТЛИ, ів, мн., розм.

1. Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли.

Валя надів білу сорочку, полатані штани, розчесав свої русі патли (С. Васильченко);

Денисенко розреготався, трясучи всіма своїми патлами (М. Стельмах);

* Образно. Твоя напруженість воліє на патлах буйних днів провести лабіринти смаку (М. Хвильовий).

2. Довга, густа, кудлата шерсть тварини.

Укачавшись, увалявшись, устає [ведмідь], струшує патли (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патли — па́тли множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. патли — Кудли, пелехи; (тварини) <�довга> шерсть. Словник синонімів Караванського
  3. патли — див. волосся Словник синонімів Вусика
  4. патли — -ів, мн., розм. 1》 Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли. 2》 Довга, густа, кудлата шерсть тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. патли — Чуприна, чупринка, пелехи, кудли, кучма, кустра, див. косматий, патлач Словник чужослів Павло Штепа
  6. патли — па́тли → патла Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. патли — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич. Словник синонімів української мови
  8. патли — Па́тли, -лів, -лам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. патли — ПА́ТЛИ, ів, мн., розм. 1. Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли. Валя надів білу сорочку, полатані штани, розчесав свої русі патли (Вас., II, 1959, 185); Денисенко розреготався, трясучи всіма своїми патлами (Стельмах, II, 1962, 308). Словник української мови в 11 томах
  10. патли — Патли, патлі, -лів м. мн. Длинные волосы, космы. Невістка дівчину так і вхопим за патли. Г. Барв. 369. Тогді то жид-рандар стиха підхождає, козака за патлі хватає. Дума. Словник української мови Грінченка