патронімія
ПАТРОНІ́МІЯ, ї, ж.
1. Найменування племен, родів, їх членів за власним іменем спільного предка по чоловічій лінії, а також поселень за іменем їхніх колишніх власників або управителів.
Для оцінки соціальної організації населення археологи використовують поняття “патронімія” (з наук.-попул. літ.).
2. Сукупність патронімів.
Логічним завершенням розшарування суспільства на рівні сім'ї, роди, громади, патронімії була диференціація племен (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патронімія — патроні́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- патронімія — -ї, ж. Найменування племен, родів, їхніх членів за власним іменем спільного предка по чоловічій лінії, а також поселень за іменем їхніх колишніх власників або управителів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патронімія — патроні́мія [від грец. πατήρ (πατρός) – батько і όνυμα – ім’я) – назва або прізвище, що походить від предків по батьківській лінії. Словник іншомовних слів Мельничука
- патронімія — ПАТРОНІ́МІЯ, ї, ж. Найменування племен, родів, їх членів за власним іменем спільного предка по чоловічій лінії, а також поселень за іменем їх колишніх власників або управителів. Словник української мови в 11 томах