патіо
ПА́ТІО, невідм., с.
Внутрішній дворик, часто оточений галереями; поширені в країнах Середземномор'я, Латинської Америки.
Милувався типовими андалузькими двориками – патіо, розмовляв з хазяями, зайшов навіть у харчевню-ресторацію, де бував дон Жуан де Маранья (у всякому разі так було написано на вивісці) (з наук.-попул. літ.);
У Колумбії ще наприкінці ХІХ століття цілком прийнято було у разі потреби зняти одну з масок, що висіли на стіні, і, закривши нею обличчя, вийти просто в патіо (внутрішнє подвір'ячко) і на очах в усіх оточуючих справити свою потребу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патіо — па́тіо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- патіо — невідм., с. Внутрішній дворик, часто оточений галереями; поширені в країнах Середземномор'я, Латинської Америки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патіо — па́тіо (ісп. patio) внутрішній дворик, що служить для літнього місцеперебування сімей у південно-європейських містах. Словник іншомовних слів Мельничука
- патіо — Внутрішнє подвір'я палаців і будинків. Універсальний словник-енциклопедія
- патіо — патіо (паціо) (ісп.) 1. Внутрішній двір монументального палацу, оточений з усіх боків колонними або арковими галереями. Найяскравіший розвиток отримав в архітектурі Італії стилю ренесансу. 2. Замкнений дворик житлової будівлі у країнах Латинської Америки. Архітектура і монументальне мистецтво