пахкання
ПА́ХКАННЯ, я, с.
Дія за знач. па́хкати.
З-за стіни контори у двір з гуркотом і пахканням влетіла і зразу стала, мов підтята, півторатонка (І. Рябокляч);
Старий Єгор і зовсім замовк, відповідаючи на людську мову пахканням [з] чорної-пречорної люльки (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пахкання — па́хкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пахкання — -я, с. Дія за знач. пахкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пахкання — ПА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. па́хкати. З-за стіни контори у двір з гуркотом і пахканням влетіла і зразу стала, мов підтята, півторатонка (Ряб., Золототисячник, 1948, 99); Старий Єгор і зовсім замовк, відповідаючи на людську мову пахканням [з] чорної-пречорної люльки (Ю. Янов., II, 1954, 158). Словник української мови в 11 томах