пахоля
ПАХОЛЯ́, ля́ти, с., заст.
Зменш. до пахо́лок 2.
Був син-одиначок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля (Леся Українка);
* У порівн. Мій кожен палець перд тобою ладен зігнутись, як пахоля (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пахоля — пахоля́ іменник середнього роду, істота хлопчик, підліток арх. Орфографічний словник української мови
- пахоля — див. дитина Словник синонімів Вусика
- пахоля — -яти, с. Маленький хлопчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пахоля — Пахоля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м; -ля́та, -ля́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пахоля — ПАХОЛЯ́, я́ти, с., заст. Зменш. до пахо́лок 2. Був син-одиначок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля (Л. Укр., І, 1951, 439). Словник української мови в 11 томах