1. Словник української мови у 20 томах

пахілля

ПА́ХІЛЛЯ, я, с., діал.

Пахощі.

І тополя, і потемніла од вологи на відсонні стріха, і прісний ніздрюватий сніг – все тонко дихає першим весняним пахіллям (М. Стельмах);

Стружки .. шелестіли й шелестіли під пальцями і все дратували француза своїм пахіллям, таким знайомим Раймондові ще з далеких років дитинства (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахілля — па́хілля іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. пахілля — -я, с., діал. Пахощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пахілля — ПА́ХОЩІ мн. (приємний запах), АРОМА́Т, ПО́ВІВ поет., ПА́ХОЩ рідше, ПА́ХІЛЛЯ діал.; ТРУ́НОК (сильний, п'янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І. Словник синонімів української мови
  4. пахілля — ПА́ХІЛЛЯ, я, с., діал. Пахощі. І тополя, і потемніла од вологи на відсонні стріха, і прісний ніздрюватий сніг — все тонко дихає першим весняним пахіллям (Стельмах, І, 1962, 221); Стружки.. Словник української мови в 11 томах