1. Словник української мови у 20 томах

пацифіст

ПАЦИФІ́СТ, а, ч.

Прихильник пацифізму.

Війну доктор Драгомирецький заперечував у принципі: він був пацифіст, і батько його теж був пацифіст (Ю. Смолич);

До того не забуваймо, що поки всі народи не здобудуть собі належних прав, війна являється остаточним способом, щоб вони собі могли ці права здобути. Тому ми не можемо бути пацифістами (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пацифіст — пацифі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пацифіст — [пациеф’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. пацифіст — -а, ч. Прихильник пацифізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пацифіст — Миролюбець Словник чужослів Павло Штепа
  5. пацифіст — пацифі́ст прихильник пацифізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пацифіст — Пас[ц]ифі́ст, -та; -фісти пац[с]ифі́ст, -та; -фі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пацифіст — ПАЦИФІ́СТ, а, ч. Прихильник пацифізму. Війну доктор Драгомирецький заперечував у принципі: він був пацифіст, і батько його теж був пацифіст (Смолич, Мир.., 1958, 23). Словник української мови в 11 томах