пацючий
ПАЦЮ́ЧИЙ¹, а, е.
Прикм. до пацю́к¹.
Пацюча нора;
Пацюче корито;
// Признач. для пацюків.
Пацюча отрута;
// Такий, як у пацюка.
На порозі він стикається з денщиком. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (П. Панч).
ПАЦЮ́ЧИЙ², а, е, розм.
Прикм. до пацю́к²;
// Такий, як у пацюка.
Крукке радісно усміхнувся, кілька разів нахилив своє пацюче рило і клацнув закаблуками (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пацючий — пацю́чий 1 прикметник від: пацю́к — щур пацю́чий 2 прикметник від: пацю́к — порося розм. Орфографічний словник української мови
- пацючий — I -а, -е. Прикм. до пацюк I. Пацюча нора. || Признач. для пацюків. Пацюча отрута. || Такий, як у пацюка. II -а, -е, розм. Прикм. до пацюк II. || Такий, як у пацюка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пацючий — ПАЦЮ́ЧИЙ¹, а, е. Прикм. до пацю́к¹. Пацюча нора; // Признач. для пацюків. Пацюча отрута; // Такий, як у пацюка. На порозі він стикається з денщиком. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (Панч, В дорозі, 1959, 126). Словник української мови в 11 томах
- пацючий — Пацючий, -а, -е 1) Поросячій. 2) Крысій. Словник української мови Грінченка