паїнька
ПА́ЇНЬКА, и, ч. і ж., прост.,
у знач. присл. Про слухняну та розсудливу дитину (ласкаво, заохочувально, іронічно).
А наші десь позаду зостались .. – говорить Гликерія. – Ну, треба бути паїньками і місто вже .. Дай мені капелюх (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me