паїнька

ПА́ЇНЬКА, и, ч. і ж., прост.,

у знач. присл. Про слухняну та розсудливу дитину (ласкаво, заохочувально, іронічно).

А наші десь позаду зостались .. – говорить Гликерія. – Ну, треба бути паїньками і місто вже .. Дай мені капелюх (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me