педантка
ПЕДА́НТКА, и, ж.
Жін. до педа́нт.
Уже одно те, що в школі є людина не лиха, не черства педантка і притім чесна, – єсть уже велика користь для дітей (Леся Українка);
– Я ночував дома. У своєї дружини .. Ось вам і довідка про це .. – Не гоже вам говорити неправду .. Ви ночували не в дружини .. Крім печатки, я бачу ще тут [у папірці] і дату: сьогоднішнє число! Це мені і дає підставу твердити, що ви ночували не в дружини своєї, а у нареченої. – Ох, і педантка ж ви, Ївго Борисівно! Та яка ж різниця! (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- педантка — педа́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- педантка — и. Жін. до педант. Великий тлумачний словник сучасної мови
- педантка — ПЕДА́НТКА, и, ж. Жін. до педа́нт. Уже одно те, що в школі є людина не лиха, не черства педантка і притім чесна, — єсть уже велика користь для дітей (Л. Укр., V, 1956, 129); — Я ночував дома. У своєї дружини.. Ось вам і довідка про це.. Словник української мови в 11 томах