педіатр

ПЕДІА́ТР, а, ч.

Лікар, спеціаліст з дитячих хвороб.

У зв'язку з поліпшенням патронажної роботи, активними відвідуваннями педіатра, різко зменшилася .. частота виявлення хворих дітей (з наук. літ.);

Вона була педіатром (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. педіатр — педіа́тр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. педіатр — -а, ч. Лікар, спеціаліст із дитячих хвороб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. педіатр — ПЕДІА́ТР, а, ч. Лікар, спеціаліст з дитячих хвороб. У зв’язку з поліпшенням патронажної роботи, активними відвідуваннями педіатра, різко зменшилася.. частота виявлення хворих дітей (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 326); Вона була педіатром (Ю. Янов., II, 1954, 64). Словник української мови в 11 томах