пеленувати
ПЕЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод., рідко.
Те саме, що пелена́ти.
Пеленувати дитину.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пеленувати — пеленува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пеленувати — Пеленува́ти, -ну́ю, -єш гл. Пеленать. Годувала, пеленувала, ніченьки не досипала. Грин. III. 370. Словник української мови Грінченка