пеліканячий
ПЕЛІКА́НЯЧИЙ, а, е.
Прикм. до пеліка́н.
Пеліканячий дзьоб;
// Власт. пеліканові.
Пеліканяча поведінка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пеліканячий — пеліка́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
- пеліканячий — -а, -е. Прикм. до пелікан. || Власт. пеліканові. Великий тлумачний словник сучасної мови