1. Словник української мови у 20 томах

пенал

ПЕНА́Л, а, ч.

1. Довга коробочка, футляр для зберігання ручок, олівців, пер і т. ін.

От Галі купили портфель, книжки, зошити .. і головне – пенал. Це вже справжня школярка, коли пенал! (О. Іваненко);

Даремно стукав Кочетков пеналом об стіл (О. Донченко);

* У порівн. Жінка сидiла на стiльчику, тримаючи в пеленi довгий, як пенал, ящичок, набитий засмальцьованими папiрцями. (Григорій Тютюнник).

2. Висока і вузька кухонна шафа.

У кутку кухні стоїть пенал.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пенал — пена́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пенал — [пеинал] -ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. пенал — -а, ч. 1》 Довга коробочка, футляр для зберігання ручок, олівців, пер і т. ін. 2》 розм. Висока і вузька кухонна шафа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пенал — Пероничка Словник чужослів Павло Штепа
  5. пенал — Пена́л, -ла; -на́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пенал — ПЕНА́Л, а, ч. Довга коробочка, футляр для зберігання ручок, олівців, пер і т. ін. От Галі купили портфель, книжки, зошити, пера "Піонер" і головне — пенал. Це вже справжня школярка, коли пенал! (Ів., Таємниця, 1959, 10); Даремно стукав Кочетков пеналом об стіл (Донч., V, 1957, 448). Словник української мови в 11 томах