1. Словник української мови у 20 томах

пеньочок

ПЕНЬО́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до пеньо́к 1.

З гілки на гілку перелітають табунцем синиці – обнишпорюють кожну шпарку в корі дерев, оглядають кожну гілку, зазирають у всі трухляві пеньочки, посвистують, поцінькують весело (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пеньочок — пеньо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пеньочок — див. пень Словник синонімів Вусика
  3. пеньочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до пеньок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пеньочок — Пеньо́чок, -ньо́чка; -ньо́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пеньочок — ПЕНЬО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до пеньо́к 1. З гілки на гілку перелітають табунцем синиці — обнишпорюють кожну шпарку в корі дерев, оглядають кожну гілку, зазирають у всі трухляві пеньочки, посвистують, поцінькують весело (Збан., Сеспель, 1961, 380). Словник української мови в 11 томах
  6. пеньочок — Пень, -пня м. Пень. Голий, як пень. Ном. Ой пішов Опанас по горілку для нас, зачепився за пень та й стояв увесь день. н. п. пнем ста́ти, на пню стати. Упорствовать, заупрямиться. Внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря. МВ. (О. 1862. III. 45). Словник української мови Грінченка