первий

ПЕ́РВИЙ, а, е, розм.

Те саме, що пе́рший.

Петро вищикне [вищипне] на дереві первий листок (Номис);

– Я на сю неділю старостів слатиму, Варко! – промовля Павло первим словом (Марко Вовчок);

Це була перва додільна одежина в Масі (А. Свидницький);

Батько мій був із самих найпервіших січовиків, що осадились кошем на Чортомлину (О. Стороженко);

Бір. У розпалі маневри. Я не сплю вже п'ять ночей. Батарея моя перва Із зенітних батарей (І. Вирган);

[Іван:] Іще знай, що як углядим тебе, що будеш назирці іти за нами, то не здивуй: на первому дубові повісим!.. (С. Васильченко);

– Не на те я дочку викохав, – гримнув батько, – щоб я її первому пройдисвіту мав оддати, який там їй в око впаде! (Марко Вовчок);

– От і піди ти з Колісником. Первий він чоловік на увесь город, – казали заможні хазяїни-ремісники (Панас Мирний);

Олена виводить первим голосом, Векла Нарошня вторить (К. Гордієнко).