первотворець

ПЕРВОТВОРЕ́ЦЬ, рця, ч., заст.

Перший автор.

Первотворець тексту;

Первотворець “Слова о полку Ігоревім”.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первотворець — первотворе́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови