1. Словник української мови у 20 томах

первісток

ПЕ́РВІСТОК, тка, ч.

1. розм. Перша дитина.

Данилова сім'я жила у Холмі, але він мало бував біля неї .. Без нього помер його первісток Іраклій, батьків улюбленець (А. Хижняк);

Він знову підкинув сина і зловив його, весь сповнений .. любові до міцного, як горіх, синьоокого і рожевощокого первістка (В. Собко).

2. чого, перен. Те, що з'явилось, створене або робиться першим, раніше за все наступне.

Щось по-дівочому привабливе, соромливе і зажурене мають ці первістки весни [проліски]... (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первісток — пе́рвісток 1 іменник чоловічого роду, істота перша дитина пе́рвісток 2 іменник чоловічого роду про неістоту Орфографічний словник української мови
  2. первісток — див. ПЕРВАК. Словник синонімів Караванського
  3. первісток — див. дитина Словник синонімів Вусика
  4. первісток — -тка, ч. 1》 розм. Перша дитина. 2》 чого, перен. Те, що з'явилось, створене або робиться першим, раніше за все наступне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. первісток — ПЕ́РВІСТОК розм. (перша, старша дитина), ПЕ́РВЕНЕЦЬ книжн., ПЕРВА́К розм., ПЕРВО́РІДЕНЬ діал.; СТА́РШИЙ (старша дитина). Михайло був первістком, і він ще бачив свою матір вродливою і молодою (М. Томчаній); — Де ж ваш первенець?... Словник синонімів української мови
  6. первісток — ПЕ́РВІСТОК, тка, ч. 1. розм. Перша дитина. Данилова сім’я жила у Холмі, але він мало бував біля неї.. Без нього помер його первісток Іраклій, батьків улюбленець (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 429); Він знову підкинув сина і зловив його, весь сповнений.. Словник української мови в 11 томах
  7. первісток — Пе́рвісток, -тка м. Первенецъ. Словник української мови Грінченка