1. Словник української мови у 20 томах

перга

ПЕРГА́, и́, ж., спец.

Зібраний бджолами квітковий пилок рослин, який вони змочують нектаром, складають у комірки стільників, утрамбовують і заливають медом.

На квітках, то злітаючи вгору, то знову сідаючи на пахучі чашечки, клопоталися обсипані пергою джмелі й бджоли (В. Бабляк);

Десь глибоко в небі перелiтали з гілки на гілку золоті зорі, струшуючи з крилець золоту мерехтливу пергу, і опадала вона на місто, що причаїлося в кам'яній дрімот (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перга — перга́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. перга — -и, ж., спец. Зібраний бджолами квітковий пилок рослин, якого вони змочують нектаром, складають у комірки стільників і ущільнюють. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перга — ПИЛО́К (квіткових рослин), ПИЛ розм.; ПЕРГА́ спец. (зібраний бджолами). Старий Горицвіт дивиться на обліплену пилком бджолу й говорить сам до себе: — От і дочекалися тієї години, коли бджола — за пергою, а гадюка — за отрутою (М. Словник синонімів української мови
  4. перга — ПЕРГА́, и́, ж., спец. Зібраний бджолами квітковний пилок рослин, який вони змочують нектаром, складають у комірки стільників, утрамбовують і заливають медом. На квітках, то злітаючи вгору, то знову сідаючи на пахучі чашечки, клопоталися обсипані пергою джмелі й бджоли (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 63). Словник української мови в 11 томах
  5. перга — Перга́, -ги́ ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Подольск. г. Він нам губи чистим медом, не пергою маже. Мкр. Н. 32. Словник української мови Грінченка