пергаментний

ПЕРГА́МЕНТНИЙ, а, с.

1. Прикм. до перга́мент 1.

Кістлявий, голий по пояс писар .. виводив на пергаментному згортку щось подібне до малюсіньких п'явок і гусені (З. Тулуб);

// Написаний на пергаменті.

Вчені браміни поприносили старі пергаментні документи (І. Нечуй-Левицький);

Графиня Матільда, запрошуючи всіх гостей, які на той час були в Каноссі, йшла, гортала пергаментні хартії, вичитувала то се, то те, захоплено всьорбувала повітря: – Ми з абатом (чи там з ким іншим) давно намірилися мати сю книгу. (П. Загребельний).

2. перен. Який своїм виглядом нагадує пергамент (у 1 знач.), схожий на пергамент (звичайно про жовту, суху шкіру людини).

Пергаментне обличчя професора брижиться.., що означає його усмішку (І. Волошин);

Кожна жилка, кожна кісточка [на руці] просвічує крізь тонку пергаментну шкіру (А. Дімаров);

На впалих [пергаментних] щоках чи то сонце, чи справді рум'янець заграв (Микола Чернявський).