1. Словник української мови у 20 томах

переатестація

ПЕРЕАТЕСТА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія за знач. переатесто́вувати, переатестува́ти.

Залежно від теоретичної підготовки і наслідків практичної роботи спеціалісти після переатестації одержують певну категоію (з публіц. літ.);

Заплановано переатестацію державних службовців усіх категорій і рангів з урахуванням рівня володіння ними українською мовою і використання її при виконанні службових обов'язків. (з газ.);

Пройти переатестацію.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переатестація — переатеста́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. переатестація — -ї, ж. Дія за знач. переатестовувати, переатестувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переатестація — ПЕРЕАТЕСТА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. переатесто́вувати, переатестува́ти. Залежно від теоретичної підготовки і наслідків практичної роботи спеціалісти [сільського господарства] після переатестації одержуватимуть першу, другу і третю категорії (Ком. Укр., 1, 1964, 37). Словник української мови в 11 томах