1. Словник української мови у 20 томах

переблиск

ПЕРЕ́БЛИСК, у, ч., поет.

Блиск (у 1 знач.), що спалахує в різних місцях.

Поміж листям розлилися Переблиски вогняні (М. Рильський);

Я, глянувши в напівзамерзле скло [літака], грізне й барвисте, вгледіла видіння, переблиски вогнів у чорноті внизу (М. Бажан);

// перен. Миттєва дія.

Вона ж сама тепер, як трепетання вітру, як переблиск думки в пітьмі небуття, не стане її, а думка житиме, битиметься, злітатиме над усім сущим на невидимих крилах її страждань і чутливості її серця (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переблиск — пере́блиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. переблиск — див. блиск Словник синонімів Вусика
  3. переблиск — -у, ч., поет. Блиск (у 1 знач.), що спалахує в різних місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переблиск — ПЕРЕ́БЛИСК, у, ч., поет. Блиск (у 1 знач.), що спалахує в різних місцях. Поміж листям розлилися Переблиски вогняні (Рильський, III, 1961, 65); Я, глянувши в напівзамерзле скло [літака], грізне й барвисте, вгледіла видіння, переблиски вогнів у чорноті внизу (Бажан, Політ.., 1964, 10). Словник української мови в 11 томах