перебродити

ПЕРЕБРОДИ́ТИ¹, броджу́, бро́диш, док., що і без прям. дод.

Бредучи, побувати в різних місцях, відвідати їх одне за одним.

Із краю в край людина світ весь перебродить (П. Тичина);

* Образно. А в спогадах – три осені в економії одпоганяв... А потім дзвони в кузні, зелені жита й зоряні ночі – скільки він їх перебрів із юнацьким запалом, по пояс у зелених житах! (А. Головко);

// Закінчити бродити, блукати (про багатьох).

Багато людей перебродило по лісах.

ПЕРЕБРОДИ́ТИ², броджу́, бро́диш, док.

1. Зазнати процесу бродіння; стати готовим до вживання після бродіння.

Коли квас, перебродивши, починав стріляти, його виносили на лід (П. Панч);

Силос тоді хороший, коли добре перебродить, коли виділить кислоти (М. Руденко);

* Образно. Що з нею буде? Чи витримає? Повинна витримати. Молоде й зелене. Серце ще перебродить, каламутний шум попливе за водою, зостанеться чиста, спокійна кров (В. Кучер).

2. Прокиснути, зіпсуватися внаслідок надмірного бродіння.

Тісто перебродило.

ПЕРЕБРО́ДИТИ, джу, диш і ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ, джую, джуєш і ПЕРЕБРІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБРЕСТИ́, еду́, еде́ш, док., що і без прям. дод.

1. Переходити, переправлятися вбрід.

Річку перебрів, другу перебрів, чобітки не замочив, Ніхто не знає та не відає, що до дівчини ходив (з народної пісні);

Там був брід, – там річку і перебродили і возами переїздили... (Остап Вишня);

Чиїсь коні перебрідають на той бік ріки, а маленький хлопчик хоче їх завернути (Г. Хоткевич);

Ось і пішли вони утрьох .. квітки красти, перебрели через болото, йдуть тихо (Грицько Григоренко);

Савка сповз з насипу, перебрів через канаву (В. Козаченко);

// Повільно йти, пересуватися, долаючи важкий шлях.

Переброджуючи глибокий сніг, обіллятий голубим місячним світлом, .. Василь Келембет раптом заспівав (Ю. Яновський).

2. Повільно й насилу, ледве пересуваючи ноги, переходити через який-небудь простір.

Геннадій перебрів їдальню, в якій ще не вивітрився дух вчорашнього банкету, вийшов у коридор (І. Волошин).