1. Словник української мови у 20 томах

перебірки

ПЕРЕ́БІРКИ, рок, мн., розм.

Непотрібні або непридатні для вжитку залишки чого-небудь.

– Всіх добрих коней позабирав Стратіон, а нам залишились перебірки, самі клячі (В. Земляк);

* У порівн. Картопля, хай дрібна, як перебірок, підхарчує; в ній – крохмалець, кисіль зготовити можна, і діти відживуть (В. Барка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебірки — пере́бірки множинний іменник непотрібні залишки чого-небудь розм. Орфографічний словник української мови
  2. перебірки — -рок, мн., розм. Непотрібні або негодящі залишки чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебірки — ЗА́ЛИШКИ мн. (ЗА́ЛИШОК одн.) (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло), РЕ́ШТА, ОСТА́ЧА, РЕ́ШТКИ мн. (РЕ́ШТКА одн. рідко), ОСТА́НКИ мн. (ОСТА́НОК одн. Словник синонімів української мови
  4. перебірки — ПЕРЕ́БІРКИ, рок, мн., розм. Непотрібні або негодящі залишки чого-небудь. — Всіх добрих коней позабирав Стратіон, а нам залишились перебірки, самі клячі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 60). Словник української мови в 11 томах