1. Словник української мови у 20 томах

перевантажувати

ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що.

1. Переміщати вантаж з одного місця на інше; вантажити з одного транспортного засобу на інший.

Обслуга виплигнула з машини і зразу почала перевантажувати на літак пакети й мішки (Ю. Смолич);

Газети і журнали перевантажують на легкомоторні літаки і в той же день їх одержують сільські читачі (з газ.).

2. Навантажувати надмірно, більше, ніж треба.

Учитель повинен попередити учнів про необхідність поступового врізування фрезою в заготовку, бо інакше можна перевантажити фрезу і поламати її (з навч. літ.);

// перен. Обтяжувать надмірною роботою.

Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач);

// перен. Забезпечувати надмірною кількістю чого-небудь, робити надто громіздким, вводячи надмір чогось.

Перевантажувати метро.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевантажувати — переванта́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перевантажувати — Переладовувати, ПЕРЕКЛАДАТИ; (пам'ять) обтяжувати, трудити. Словник синонімів Караванського
  3. перевантажувати — -ую, -уєш, недок., перевантажити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Переміщати вантаж з одного місця на інше; вантажити з одного транспортного засобу на інший. 2》 Навантажувати надмірно, більше, ніж треба. || перен. Обтяжувати надмірною роботою. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перевантажувати — ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь — про роботу, обов'язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИ рідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ підсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. перевантажувати — Переванта́жувати, -та́жую, -та́жуєш; переванта́жити, -та́жу, -жиш, -жать; -ванта́ж, -та́жмо, -та́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перевантажувати — ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Переміщати вантаж з одного місця на інше; вантажити з одного транспортного засобу на інший. Словник української мови в 11 томах