перевисати
ПЕРЕВИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. переви́с, ла, ло і переви́снув, нула, ло; док., чим, над чим, на що, через що.
Перегинаючись, повисати над чим-небудь.
Обережно тримаючись за рухливі, на коліщатках двері, Мар'ян перевисає тулубом над миготливим полотном залізниці (М. Стельмах);
З узбережжя на острів Труханів Перевисне повітряний міст (С. Крижанівський);
Обабіч старого шляху росли старі верби, і вітер їх гнув і крутив, трощив гілляччя й обривав листя, а в одному місці, лишень вони зупинилися за могутнім стовбуром, щоб дати перепочити коням, над ними затріщало, й одна половина верби, яка перевисала віттям через дорогу й прихищала їх од хартуни, почала хилитися (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перевисати — перевиса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перевисати — -аю, -аєш, недок., перевиснути, -ну, -неш; мин. ч. перевис, -ла, -ло і перевиснув, -нула, -нуло; док., чим, над чим, на що. Перегинаючись, повисати над чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перевисати — ПЕРЕВИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. переви́с, ла, ло і переви́снув, нула, ло; док., чим, над чим, на що. Перегинаючись, повисати над чим-небудь. Словник української мови в 11 томах