перевтілення
ПЕРЕВТІ́ЛЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. перевті́лити і перевті́литися.
Між ними [чоловіками] точилась тиха довірлива розмова, що тільки буває поміж дорослими людьми, відчування своєрідного перевтілення у дитячу вдачу (М. Івченко);
Ця трансформація людини у безсмертя вважалася дуже непростою, доступною лише небагатьом. Сам акт перевтілення вважався настільки священним і втаємничим, що ніхто не міг його зафіксувати (з наук.-попул. літ.);
Але навіть і ті, хто розуміє цю найважчу роботу думки, перевтілення в інше життя, зосередження .. – не завжди знають, що етапи життя відзначаються зовсім іншими датами, а не тими зовнішніми подіями, що всі бачать (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перевтілення — перевті́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- перевтілення — -я, с. Дія і стан за знач. перевтілити і перевтілитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перевтілення — Перевті́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перевтілення — ПЕРЕВТІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. перевті́лити і перевті́литися. Особливого значення набуває глибоке і всебічне дослідження таких корінних проблем естетики соціалістичного реалізму... Словник української мови в 11 томах