1. Словник української мови у 20 томах

перевікувати

ПЕРЕВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

Прожити певний час, вік.

Я вже свій вік перевікувала (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевікувати — перевікува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перевікувати — -ую, -уєш. Док. до вікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перевікувати — Перевікува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перевікувати — Перевікува́ти, -ку́ю, -єш гл. Прожить жизнь. Словник української мови Грінченка