1. Словник української мови у 20 томах

перегвинчувати

ПЕРЕГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., що.

1. Гвинтячи, встановлювати, закріплювати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Перегвинчувати болти.

2. Псувати надмірним нагвинчуванням.

Перегвинтити шурупи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегвинчувати — перегви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перегвинчувати — див. перебільшувати Словник синонімів Вусика
  3. перегвинчувати — -ую, -уєш, недок., перегвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. 1》 Гвинтячи, встановлювати, закріплювати що-небудь іще раз, повторно або заново, по-іншому. 2》 Псувати надмірним нагвинчуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перегвинчувати — ПЕРЕГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. 1. Гвинтячи, встановлювати, закріплювати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2. Псувати надмірним нагвинчуванням. Словник української мови в 11 томах