перегинатися

ПЕРЕГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Згинатися навпіл, під кутом, дугою і т. ін.; згинаючись, нахилятися.

У садки слобідка весело вгорнулась .. Під вагою ягід слива перегнулась (Я. Щоголів);

Руку поклав він на неї, від чого лоза, перегнувшись, шапки торкнулась (П. Тичина);

// Перехилятися, нахилятися куди-небудь.

Човен перегнувся одним боком на воду – от набереться (Панас Мирний);

// Розташовуватися зігнутою, дугоподібною лінією або нависаючи над чим-небудь.

Крутими завертнями повертала вона [річка] до гори, коліном перегнулась у тому місці, де недавно хлопці купалися (Панас Мирний);

Перескочив [Роман] через тин. Тин хруснув, два соняшники зламались і перегнулись до землі своїми важкими головами (І. Нечуй-Левицький).

2. Згинаючи, нахиляти свій тулуб, спину, шию і т. ін.

З дивовижною легкістю й спритністю вискочив [Аркатов] на край стола і, поклавши голубу хусточку між ступнями ніг, почав перегинатися (А. Шиян);

Несподівано перед тачанкою виросло кілька бійців, і один з них в чорній, як ніч, папасі перегнувся з сідла до Світлани (О. Гончар);

// Зігнувшись і нахилившись уперед, перехилятися через що-небудь.

Йон .. перегнувся, налігши грудьми на баркан, і беззгучно переліз на другий бік (М. Коцюбинський);

Марія .. через стіл станом гнучким до чоловіка перегнулась (А. Головко);

// перев. зі сл. удвоє. Ставати зігнутим, горбатим і т. ін.

За ті три дні її і не пізнати: запали очі, .. зігнута постать – удвоє перегнулась-скарлючилась... (Панас Мирний);

// перен., перев. зі сл. удвоє. Нахилятися в поклоні; кланятися.

– Як буде худібка та здоров'я, і на цій землі хліб, мов Дунай, стоятиме, не будеш на чужому порозі удвоє за позичкою перегинатися (М. Стельмах).

◇ (1) [І] через тин не перегне́ться – дуже ледачий.

– Та він такий, що й через тин не перегнеться (Сл. В. Ужченка);

Батько і через тин не перегнеться, зовсім не дбає про заробітки для своєї багатодітної сім'ї, яка невідомо, як існує і з чого живе (із журн.).