1. Словник української мови у 20 томах

переговорний

ПЕРЕГОВО́РНИЙ, ПЕРЕГОВІ́РНИЙ, а, е.

Признач. для переговорів (у 1 знач.).

Сержант підключився до переговорної лінії (П. Загребельний);

Я навмисне вибрав такий маршрут, щоб пройти повз телефонну станцію, й зіграв наївного, здивованого простака – ти ж поглянь, міжміські переговорні автомати, гріх не зайти та не побажати мамі Любі спокійної ночі (Ю. Мушкетик);

Переговорний процес має перспективу тільки за умови, що більшість відмовиться від мови ультиматуму (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переговорний — перегово́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. переговорний — і переговірний, -а, -е. Признач. для переговорів (у 1 знач.). || у знач. ім. переговорна і переговірна, -ної, ж., розм. Міжміська або міжнародна переговорна телефонна станція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переговорний — ПЕРЕГОВО́РНИЙ, а, с. Признач. для переговорів (у 1 знач.). Вирішили [лейтенант з Левком] скористатися.. вентилятором як переговорною трубою (Трубл., Шхуна.., 1940, 282); Сержант підключився до переговорної лінії (Загреб., Європа 45, 1959, 67). Словник української мови в 11 томах