переговорювати

ПЕРЕГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док.

1. перев. док., про кого – що. Розмовляючи з ким-небудь про справи, домовлятися про що-небудь, з'ясовувати щось або говорити з ким-небудь недовго, поспіхом.

Максюта переговорив з бетонницями, щось показав їм рукою в протилежний кінець майданчика (О. Гуреїв);

– Цеї [цієї] ж весни обов'язково виберу час, переговорю з Інною, виясню ставлення її до мене (Є. Кротевич).

2. що, про кого – що і без дод. Говорити з ким-небудь про все або багато чого-небудь.

За стаканом пива або чаю вони багато чого переговорювали між собою (І. Нечуй-Левицький);

Того вечора Глущук і Артьомов багато чого переговорили про життя людей на світі (С. Чорнобривець).

3. тільки док. Закінчити розповідь або обговорення чого-небудь.

До вечора не переговориш усього, що там було! (Г. Квітка-Основ'яненко);

На селі стало тихо. Переговорили люди... вирішили – схаменулась дівчина, за розум береться (С. Васильченко).

4. перев. док., розм. Говорячи більше за кого-небудь, примусити його замовкнути.

– Тебе, дівчино, як я бачу, й за рік не переговориш, а за два не переслухаєш, – каже Опанас (Марко Вовчок);

Переговорити її було неможливо. Вона сипала по тисячі слів за хвилину (І. Рябокляч).