перегони
ПЕРЕГО́НИ, ів, мн.
Спортивні змагання у швидкості їзди, плавання, бігу і т. ін.
Улаштовували [козаки] перегони на конях, об'їздили лошачків (П. Панч);
Справжній зимовий сезон розпочинався, звичайно, в січні.., коли можна було ходити на лижах, влаштовувати на річці перегони на ковзанах (В. Козаченко);
// перен. Змагання і боротьба в чому-небудь.
Життєві перегони;
Президентські перегони;
Передвиборні перегони.
○ (1) На (у, в) перего́ни, у знач. присл. – наввипередки.
– Чи ти, чоловіче, з глузду зсунувся? – скрикнула Їжиха. – Та з Зайцем хочеш у перегони бігати? (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перегони — мн. (спортивні змагання) гонки, (на конях) скачки, верхогони. Словник синонімів Полюги
- перегони — перего́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
- перегони — ок. випередки, сов. гонки, (кіньми) верхогони. Словник синонімів Караванського
- перегони — -ів, мн. Спортивні змагання у швидкості їзди, плавання, бігу і т. ін. На перегони — наввипередки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перегони — ПЕРЕГО́НИ мн. (спортивні змагання в швидкості їзди, плавання, бігу тощо), ГО́НКИ, СКА́ЧКИ, ВЕРХОГО́НИ рідше (вершників). Як обіцяє директор Валерій Іванович, влаштують тоді ще одні захоплюючі змагання — перегони на човнах (О. Словник синонімів української мови
- перегони — Перего́ни, -нів, -нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перегони — ПЕРЕГО́НИ, ів, мн. Спортивні змагання у швидкості їзди, плавання, бігу і т. ін. Улаштовували [козаки] перегони на конях, об’їздили лошачків (Панч, Гомон. Україна, 1954, 250); Справжній зимовий сезон розпочинався, звичайно, в січні.. Словник української мови в 11 томах