перегорожа
ПЕРЕГОРО́ЖА, і, ж.
1. Пліт, що переділяє подвір'я, город і т. ін. на частини.
Ставити перегорожу.
2. Те саме, що перегоро́дка 1.
Поряд із класичною формою V ст., що зберігає тектоніку та основні елементи декору римського композита, у передвівтарних перегорожах та ківоріях використовувався скорочений варіант капітелі – з одним ярусом листя, а окремі вироби VI ст. ускладнені зображенням тварин – головами баранів та фігурами орлів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перегорожа — перегоро́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перегорожа — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- перегорожа — -і, ж. Пліт (див. пліт 1)), що переділяє подвір'я, город і т. ін. на частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перегорожа — Перегоро́жа, -жі ж. Изгородь, передѣляющая дворъ огородъ и т. п. на части. Словник української мови Грінченка