передавання

ПЕРЕДАВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. передава́ти¹.

– Якось більше від серця розмова йде. Не люблю того передавання через третю особу (І. Франко);

Із уст в уста пішло передавання наказу: готуватися як стій до форсування (П. Тичина);

Правильно виконані розміри зубчастих елементів зубчастих коліс забезпечують плавність передавання обертального руху від одного колеса до другого (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передавання — передава́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. передавання — -я, с. Дія за знач. передавати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передавання — Передава́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. передавання — ПЕРЕДАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. передава́ти¹. — Якось більше від серця розмова йде. Не люблю того передавання через третю особу (Фр., VII, 1951, 194); Із уст в уста пішло передавання наказу: готуватися як стій до форсування (Тич. Словник української мови в 11 томах